Микита Шаповал – видатний державний, політичний та громадський діяч. Він є одним із дослідників українських національних проблем та розробником напрямків української визвольної ідеології.
Запис про народження Шаповала Микити Юхимовича, с. Серебрянка 26.05.1882. Цифрові копії метричної книги ДАДО. Ф-320, № 10, стор. 19зв. – 20, запис 37. ЦДЕА.
«Я буду згадувати їх, моїх сріблянців, бо вони були моїм суспільним оточенням змалечку. Печать свою дуже поклали на мене».
Микита Шаповал народився 26 травня (08 червня – за новим стилем) 1882 року в с. Сріблянка Бахмутського повіту Катеринославської губернії (нині Бахмутський район Донецької області) в сім’ї відставного унтер-офіцера, сільського наймита Юхима Олексійовича та Наталії Яківни Шаповалів.
Спочатку навчався у місцевій школі, навчався читати у місцевого швеця. Навчався у церковно-парафіяльній школі. Працювати почав рано, з 9 років поденщиком на сільгоспроботах у місцевих заможників, далі – на шахті, в паровозному депо. Жага до знань у хлопця була такою сильною, що він у 1898 р. на відмінно закінчив школу Міністерства народної освіти. Під час навчання в школі Микита освоїв палітурну справу, це дозволяло йому мати заробіток. Під час канікул працює на шахті конторським хлопцем.
Восени того ж року Микита продовжив навчання в Новоглухівській державній лісовій школі. Навчався на землеміра, лісовода, але разом з тим захоплювався кресленням, ботанікою, ентомологією. У 1900 році він закінчив школу за фахом «лісовод».http://surl.li/bumgv
Микола Шаповал. 1902-1904 рр. З фондів музейної кімнати М.Шаповала Серебрянського ЗЗСО І-ІІ ст.
У 1903 році проходив військову службу у 121 піхотному Пензенському полку в м. Харків, потім потрапляє до Польщі. Там він пропагував українські ідеї. Під час революції 1905 року Микита Шаповал активізує свою проукраїнську революційну діяльність. Боротьба за інтереси солдат робить його лідером військового гарнізону. Його обрано головою революційного комітету. За революційну діяльність у 1906 р. його заарештували, але виправдали судом за недоведеністю звинувачень. Після служби повернувся до України. У 1907 році одружується з Ольгою Філаретівною. Під час роботи у Харкові став вільним слухачем на історико-філологічному факультеті Харківського університету. Разом з цим, працював у журналі «Хлібороб», брав участь у роботі студентського українського товариства «Громада».
Через рік, після переїзду до м. Києва, став займатися літературною працею. Заснував часопис «Українська хата» (1909-1914 рр.), який сприяв консолідації та національному вихованню інтелігенції. Був знайомим із М. Грушевським та М. Коцюбинським.
Обкладинка літературно-громадського українського місячника «Українська хата» № 5 за 1910 рік
Оголошення про передплату на літературно-громадський український місячник «Українська хата» на 1912 рік
Світлини Сім’я Шаповалів. Стоять Дорош з дружиною Ксенією. Сидять Юхим Олексійович (батько), Микола, Наталя Яківна (мати). м. Слов’яносербськ. 1914 рік. З фондів музейної кімнати М. Шаповала Серебрянського ЗЗСО І-ІІ ст.
Доля невблаганно кидала його в інші місця. У 1911-1917 рр. Шаповал працював лісничим у Хінельському лісництві, управителем Трубчевських підприємств на Чернігівщині.
Маніфестація на Софійській площі. м. Київ. 19 березня 1917 року. ЦДКФФА України ім. Г. С. Пшеничного од. обл. 3-486
Починаючи з 1917 року життя Микити Шаповала пов’язане із політикою. Під час Української революції 1917-1920 рр. Микита Шаповал був членом Центральної Ради, співавтором ІV Універсалу.
З хронікальних нотаток Микити Шаповала. 1917 рік. ЦДАВО України, ф. 3563, оп. 1 спр. 92, арк. 33, 33зв.
IV Універсал Української Центральної Ради. 22 січня 1918 року ЦДАВО України. ф. 3866. оп. 1. спр. 228. арк. 2
За гетьманства П. Скоропадського фактично очолював Український національний союз, разом з В. Винниченком здійснював заходи з відновлення УНР. Його професійні навички стали в нагоді, коли він очолив міністерство земельних справ Директорії УНР. Він є автором Закону «Про ліси».
Закон про ліси в Українській Народній Республіці. м. Київ. 10 січня 1919 року. Електронна бібліотека «Україніка» (http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/00020690)
Універсал Директорії Української Народної Республіки до трудового селянства. м. Київ. 10 січня 1919 року. Електронна бібліотека «Україніка» (http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/00020690)
У квітні 1919 р. кар’єра Микити Шаповала суттєво змінюється. Його направлено до Угорщини секретарем дипломатичної місії. А вже у жовтні цього ж року призначено радником посла Директорії у Чехії з культурно-просвітних справ. На цій посаді він працював до травня 1920 року
Фрагмент облікового документу Микити Шаповала для виїзду на дипломатичну роботу до Угорщини. 19 лютого 1919 року. З фондів музейної кімнати М. Шаповала Серебрянського ЗЗСО І-ІІ ст.
Надзвичайна дипломатична місія УНР в Угорщині. Сидить Микита Шаповал (другий зліва). Угорщина. Серпень 1919 року. http://surl.li/bqypw
Микита Шаповал, секретар Надзвичайної дипломатичної місії УНР в Угорщині. Угорщина. Серпень 1919 року. http://surl.li/bumhk
Перебуваючи у Празі, займався активною громадською і культурною діяльністю. У 1921 році створив Український громадський комітет. Співзасновник Української господарської академії у м. Подєбрадах, у Празі — Українського високого педагогічного інституту імені М. Драгоманова, Високої студії українського мистецтва, Українського соціологічного інституту та Українського робітничого університету при ньому, Української гімназії, Українського громадського видавничого фонду, інших фахових шкіл і курсів.
Світлини Ольга та Микита Шаповали. м. Прага. 1922 рік. З фондів музейної кімнати М. Шаповала Серебрянського ЗЗСО І-ІІ ст.
Світлини Микита, Ольга, Антоніна та Микола Шаповали. Місце та дата невідомі. З фондів музейної кімнати М. Шаповала Серебрянського ЗЗСО І-ІІ ст.
Крім того, Микита Шаповал очолював політичний комітет Закордонної організації Української партії соціалістів-революціонерів, був організатором Всеукраїнського робітничого союзу в Чехословаччині, одним із організаторів і членів ради Українського громадського видавничого фонду в Празі. Працював співредактором журналу «Нова Україна» (1922-1928 рр.), а в 1924 році реалізував свою заповітну мрію — заснував і очолив Український соціологічний інститут у Празі.
Світлини Микола, Ольга, Микита Шаповали. м. Прага.1926 рік З фондів музейної кімнати М. Шаповала Серебрянського ЗЗСО І-ІІ ст.
За життя Микита Шаповал написав понад 350 науково-публіцистичних праць. А всього опубліковано 36 його книг і брошур, 3 збірки поезій, 340 статей, заміток і рецензій.
Фото обкладинки книги Микити Шаповала «Суспільна будова». м. Прага, 1936 рік. https://diasporiana.org.ua/
Фото обкладинки «Схема життєпису» Микити Шаповала. м. Нью-Йорк. 1956 рік. https://diasporiana.org.ua/
Фото обкладинки книги Миколи Шаповала «Гетьманщина і директорія». м. Нью-Йорк. 1956 рік. https://diasporiana.org.ua/
Помер 25 лютого 1932 року у Ржевницях біля Праги і там похований.
«Мій шлях – це шлях від найнижчого рівня селянської свідомості до сучасного стану європейської культурної свідомості»
Пам’ятник Микиті Шаповалу. с. Серебрянка. Квітень 2019 року. http://surl.li/bumde
«Любов до свободи, бажання визволитись ніколи і ніяк, при всяких засобах боротьби не може бути шовінізмом» (Микита Шаповал)
