15 СІЧНЯ 1992 РОКУ: ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ЗАТВЕРДИЛА МУЗИЧНУ РЕДАКЦІЮ ДЕРЖАВНОГО ГІМНУ УКРАЇНИ

30 років тому – 15 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила музичну редакцію Державного Гімну України, що знайшло своє відображення у статті 20 Конституції України.

В подальшому текст зі зміненою першою строфою вірша «Ще не вмерла України і слава, і воля» затверджено 06 березня 2003 року Законом України «Про Державний гімн України».

Національним символом стала пісня на музику Михайла Вербицького та слова Павла Чубинського.

Створення українського гімну бере початок ще з осені 1862 року. Тоді український етнограф, фольклорист та поет Павло Чубинський написав вірш «Ще не вмерла Україна». Поширення цього вірша серед українофільських гуртків, щойно об’єднаних у Громаду, відбувалось дуже швидко. Патріотичний вірш не пройшов повз уваги композитора Михайла Вербицького, який написав до нього музику. У різні періоди історії цей твір використовувався як національний гімн в Українській та Західноукраїнській народних республіках, в Гетьманаті та Карпатській Україні.

Особливі слова і неповторна мелодія пробуджують серця українців у наш час.

Гімн України лунав на Майдані під час Помаранчевої революції 2004 року та Революції гідності 2013-14 років. Його називають одним із кращих у світі, адже серце тріпоче з перших його акордів:

“Ще не вмерла України і слава, і воля,

Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.

Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.

Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду”.