170 років з дня народження Федора Єнакієва 11.01.1852 – 29.01.1915

11 січня виповнюється 170 років з дня народження Федора Єгоровича Єнакієва – донецького промисловця, який зробив вагомий внесок в розвиток промисловості Донеччини та Донецької залізниці, засновник Петровського металургійного заводу (з 1921 року Єнакіївський металургійний завод).

У 1876 році Ф. Єнакієв закінчив Інститут інженерів шляхів сполучення та отримав звання цивільного інженера та право на чин колезького секретаря у разі вступу до державної служби. У той період почався бум залізничного приватного будівництва, так звана «концесійна гарячка», яка дала поштовх стрімкому розвитку транспортної галузі.

Ф. Єнакієв свою трудову біографію розпочав на Миколаївській залізниці. Різнопланова діяльність, якою довелося займатися молодому інженеру дала йому можливість не лише детально вивчити залізничне господарство, а й напрацювати впливові зв’язки серед вітчизняних та зарубіжних бізнесменів. У 1886 році він увійшов до складу правління Товариства Балтійської залізниці, потім його обрано директором цієї організації.

На початку 90-х років він створив Товариство під’їзних залізничних колій і активно береться за його організацію. Використовуючи налагоджені зв’язки і можливості Ф. Єнакієв просуває ідею створення металургійного підприємства на Донеччині, спираючись на вдалий досвід Юзівського Новоросійського товариства кам’яновугільного, залізоробного та рейкового виробництв організованого Джоном Юзом.

Дослідивши можливості будівництва металургійного заводу у Донецькому краї шукає прихильників та фінансування для втілення цього проєкту. Його ідею підтримали інженер Б.А. Яловецький та бельгійські підприємці Октав Неф-Орбан та Оскар Біє. З цього часу розпочалась активна діяльність Ф. Єнакієва на Донеччині. Вивчивши можливі варіанти будівництва заводу, він зупинився на селищі Софіївка, розташованому біля річки Садки. У 1895 р. за три кілометри від старого опитного чавуноплавильного заводу почалося спорудження нового металургійного заводу. 27 листопада 1897 року стала до роботи перша доменна піч і отримано перші пуди металу.

Одночасно із заводом побудовано кам’яновугільні рудники: Веровський, Нар’євський, Бунге. Поряд з підприємствами росли робочі селища, які вбирали як місцевих жителів, так і людей, що прийшли на заробітки з різних регіонів країни.

Пізніше завдяки Ф. Єнакієву відкрито залізничну лінію Штерівка — Маріуполь, що дало змогу переправляти вугілля Луганщини на ринки збуту країни.

Ф. Єнакієв велику увагу приділяв розвитку соціальної інфраструктури заводських селищ. Відзначаючи його заслуги у цьому напрямі, Бахмутські повітові та Катеринославські губернські земські збори у 1898 році прийняли рішення місцевість, де були розташовані Петровський завод, рудники та селища заводських робітників, назвати ім’ям його засновника – Єнакієво. Аналогічну назву отримала і залізнична станція. До 1916 року тут мешкало 16 тисяч жителів.

У центрі Єнакієвого стояли дві кам’яні церкви, молитовний будинок, костел, синагога, 4 двоповерхові та 20 одноповерхових будинків для бельгійських фахівців та підприємців, 2 готелі, пошта, їдальня. Збудовано заводську лікарню, де у 1912 році працювало 3 лікарі та 3 фельдшери, які обслуговували 185 ліжок.

Мешканці могли провести своє дозвілля у «Народному домі», кінематографі «Ілюзія», клубі працівників металургійного заводу, бібліотеці споживчого товариства. Діти працівників заводу навчалися у чотирикласній місцевій та заводській школах, трикласній церковноприходській та двокласній школах Товариства допомоги бідним євреям.

Самовіддана праця та завзяття Ф. Єнакієва були направлені на розвиток промисловості Донецького регіону, що також позитивно вплинуло і на інфраструктуру поблизу промислових потужностей. Його внесок в розвиток промисловості і до нині має велику цінність для Донеччини.