надсилати на archive_dn@arch.gov.ua
Немецкие лагеря времен Великой Отечественной войны. (К Международному дню освобождения узников фашистских концлагерей)
Вторая мировая война 1941-1945гг. принесла неисчислимое количество жертв и смертей. СССР потерял около 27 млн. человек, в том числе 11,3 млн. человек на фронте, 4-5 млн. партизан, много людей погибло на оккупированной территории и в тылу страны. В фашистском плену оказалось около 6 млн. человек.
В Донецкой области было убито и замучено 174416 мирных граждан, 149367 военнопленных, сломаны судьбы 252 тысяч граждан, угнанных в Германию.
В октябре 1941г. немецко-фашистские войска захватили Донбасс. Почти сразу на оккупированной территории новая власть установила обязательную трудовую повинность. Вся Украина была превращена в огромный трудовой лагерь. Лагери разделялись на 2 категории – для гражданского населения и для военнопленных.
Лагеря для гражданского населения включали в себя концентрационные лагери, исправительно-трудовые, гетто, гестаповские тюрьмы, пересыльные и трудовые лагери.
В трудовых и исправительно-трудовых лагерях содержались граждане, уклонявшиеся от трудовой повинности, уплаты налогов, распоряжений местных комендатур. Попадали туда люди и просто в результате внезапных уличных облав, устраиваемых немецкой жандармерией. Как правило, при помещении в лагерь определялся срок пребывания в нем.
Для принудительного содержания лиц еврейской национальности с целью их дальнейшего уничтожения создавались гетто.
В гестаповских тюрьмах содержались заключенные по политическим мотивам.
В пересыльные лагери помещали задержанных мирных граждан с целью дальнейшего их вывоза на принудительные работы в Германию.
Лагери для военнопленных делились на дулаги (сборные пересыльные пункты), шталаги (для военнопленных рядового и сержантского состава), офлаги (для военнопленных офицеров). Всего зафиксировано существование во время войны лагерей для военнопленных в 242 населенных пунктах Украины.
По документам госархива Донецкой области, Госархива Российской федерации, Центрального госархива общественных объединений Украины и Центрального архива органов власти и управления Украины установлено, что на территории нашей области располагались трудовые лагери для мирного населения в городах Горловке, Красноармейске, Макеевке, Мариуполе, Сталино (Донецке), в Артемовском и Константиновском районах.
По протоколам допросов и актам обследования чрезвычайных комиссий зафиксированы следы расположения лагерей для военнопленных в городах Горловке, Иловайске, Краматорске, Макеевке, Мариуполе, Славянске, Сталино, Торезе, в Артемовском, Дзержинском, Константиновской, Красноармейском, Краснолиманском, Селидовском, Снежнянском, Старобешевском, Старо-Керменчикском, Харцызском районах.
В лагерях содержались как взрослые мужчины и женщины, так и подростки, дети.
Узников пытали, расстреливали, заживо сбрасывали в шурфы шахт.
В протоколах допросов свидетелей, актах Сталинской областной комиссии по расследованию злодеяний немецко-фашистских оккупантов зафиксированы страшные факты преступлений, читать которые без содрогания невозможно.
В районе Меловой горы с северной стороны города Краматорска, где с ноября 1941г. по сентябрь 1943г. для военного и гражданского населения был создан лагерь, погибло 3 тысяч человек.
Жители г.Краматорска с содроганием и ужасом вспоминали 25 января 1942 года, когда по приказу бургомистра по городу произвели облаву на мужчин, женщин, стариков, подозреваемых в сочувствии советской власти. Всех задержанных вели в лагерь, затем группами расстреливали у карьеров.
В лагерях Макеевки погибло свыше 10 тысяч человек.
В Горловке пленные из лагеря в Калининском районе работали на строительстве брикетной фабрики, действовал также лагерь на территории поселка машиностроительного завода имени Кирова, здесь погибло 2158 человек.
Свыше 3 тысяч человек были расстреляны, замучены и заживо замурованы оккупантами в алебастровой шахте г.Артемовска.
В начале июня 1942г. в г.Красноармейске, около шамотной фабрики, был организован лагерь для работы в армейских продовольственных складах, в который было отобрано 200 военнопленных физически здоровых, а остальные 1600 военнопленных здоровых и больных были погружены в вагоны и увезены в станционный лагерь в г.Запорожье. Смертность военнопленных в лагере не прекращалась, так как в лагере свирепствовал сыпной тиф. Ежедневно умирало 20-30 человек. Захоронения умерших производились самими военнопленными, содержащимися в лагере. Голод, полное отсутствие питания, за исключением сырой кукурузы в кочанах и горячей воды, а также эпидемия тифа способствовали массовой смертности военнопленных.
Архивные документы периода оккупации, а также акты Сталинской областной комиссии по расследованию преступлений немецко-фашистских захватчиков до сих пор вызывают интерес у исследователей, краеведов. Архивисты используют данные документы при составлении ответов на обращения граждан Украины и стран бывшего СССР о подтверждении факта проживания на оккупированной территории, угона в Германию, расстрела.
К сожалению, на хранении в госархиве Донецкой области имеются документы только одного лагеря – Юзовского Центрального лагеря для военнопленных, в котором принудительно содержалось и гражданское население (г.Донецк). На протяжении января 1942г. – сентября 1943г. в данном лагере погибло около 40 тысяч человек. Были вывезены из лагеря и брошены шурф шахты “Калиновка” 2 тысячи евреев.
Документы Юзовского центрального лагеря представляют собой заявления и справки военнопленных, журнал регистрации больных военнопленных, поступивших в лагерную больницу.
Документы других лагерей в госархив области не поступали. Архив может подтвердить существование на территории области того или иного лагеря. Однако за отсутствием списков людей содержавшихся и погибших в немецких лагерях, подтвердить пребывание граждан в лагере не представляется возможным. Для подтверждения факта принудительного пребывания в лагере архив рекомендуем обращаться в Главный Центр реабилитации и архивной информации МВД России (г.Москва-117418, ул.Новочеремушкинская, 67); Центр хранения историко-документальных коллекций (г.Москва-125212, ул.Выборгская, 3)
Андрийчук С.Л.
Максимчук Т.А.
– розширених засідань колегій держархіву області,
– виїзних засідань експертно-перевірної комісії держархіву області,
– виїзних семінарів з обміну досвідом роботи керівників архівних установ, які проводить держархів області
Перелік відомостей, що становлять службову інформацію у державному архіві Донецької області
| Договори купівлі-продажу, дарування, спадкові справи, заповіти тощо | до державних та приватних нотаріусів – Єдиний реєстр нотаріусів до Донецького обласного державного нотаріального архіву |
| На підставі рішень Донецького облвиконкому
На підставі рішень, прийнятих органами вищої влади УРСР, СРСР |
до держархіву Донецької області
до Центрального Державного архіву вищих органів влади та управління України (ЦДАВО) |
| Прийняті до 1991 року включно, рішення виконкому Дзержинської міської ради до 2001 року, селищних рад Мар’їнського району – до 2003-2005 рр.
Прийняті після 1991 року |
до держархіву Донецької області безпосередньо до виконкомів, якими прийнято рішення |
| Відомості про репресованих, розкуркулених громадян | до Галузевого державного архіву МВС України та головних управлінь Національної поліції України в областях; до Галузевого державного архіву Служби безпеки України та управлінь СБУ в областях; до державних архівів за місцем проведення дій карних органів |
| Про участь у Другій світовій війні | до Центрального архіву Міністерства оборони Російської Федерації та державних обласних архівів за місцем призову |
| Про проживання на окупованій території:
– на території Донецької області у 1941-1943 роках – на території інших областей |
до держархіву Донецької області
до державних обласних архівів за місцем проживання у запитуваний період |
| Відомості про осіб, відправлених на примусові роботи в Германію | до держархівів областей за місцем відправки |
| Відомості про проходження фільтрації | до Управлінь СБУ в областях та держархівів областей за місцем призову в Радянську Армію, відправки в Германію |
| Відомості про військовополонених | до Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (ЦДАВО) |
| По Донецькій області:
– до 1920 року, 1932-1933 роки – після 1920 року (крім 1932-1933 років) По іншим областям |
до держархіву Донецької області
до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій області Управління державної реєстрації Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) або до відділу ДРАЦС за місцем проживання до державних обласних архівів за місцем реєстрації запису |
| В школах, ПТНЗ, технікумах, вищих навчальних закладах | До навчального закладу |
| Участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС | до Державного архіву Міністерства внутрішніх справ України | до Галузевого державног архіву Міністерства оборони України |
| Категорія документів | Куди слід звертатись |
| Працівників партійних та комсомольських органів по Донецькій області (обласного, міських, районних комітетів компартії і комсомолу) | до державного архіву Донецької області |
| Якщо підприємство (установа, організація) діюче | безпосередньо до підприємства (установи, організації) – Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань |
| Якщо підприємство (установа, організація) реорганізовано або змінило форму власності | до правонаступника |
| Якщо підприємство (установа, організація) знаходиться у стадії ліквідації (припинення) | до голови ліквідаційної комісії (ліквідатора); |
| банкрутства | до арбітражного керуючого – Єдиний реєстр арбітражних керуючих |
| Якщо підприємство (установа, організація) ліквідовано | до трудового або приватного архіву за місцем ліквідації підприємства (установи, організації) – Архівні установи Донецької області Списки ліквідованих підприємств Донецької області: - на підконтрольній органам державної влади України території: - на тимчасово окупованій території України: |
| За період роботи в закладах охорони здоров’я | безпосередньо до медичного закладу або правонаступника Перелік медичних установ що знаходяться на підконтрольній органам державної влади України території: |
| За період роботи в закладах освіти: - дитячих садках, школах, професійно-технічних навчальних закладах; - технікумах, вищих навчальних закладах | до навчального закладу або до відділу (управління) освіти міста (району): безпосередньо до навчального закладу |